Наша історія

В ХVІІІ столітті вся територія належала туркам і називалась Таврією або ногайськими степами, вони не оброблялись і були зарощі ковилою та типчаком. До заселення тут була велика кількість козацьких зимівників, літом козаки ходили в походи, а на зиму селилися в зимівниках. Поступово козаки витіснили турків, і землі почали колонізуватись царським урядом. Почали засилятись люди. Царський уряд роздавав землі своїм придворним. В 1820 році ці землі графом Розумовським були подаровані пану Кислику. Кислик оселився тут, збудував свій маєток. Село почали називати Кисликове(Кислівка). В 1825 році Кислик продав всі свої землі з будівлями своєму прикажчику Захарову. Він управляв землею і людьми, з тих пір населення почали називати – захарянами, звідси й пішла назва нашого села Захарівка.

У 1859 році в Захарівці налічувалось 68 хат, 430 жителів. А вже в 1883 році було 169 господарств, що мали 963 десятини землі, одному поміщику Домбровському належала 2883 десятини. Машин не було зовсім, в селі діяло 2 млина, кузня, один топчак і шинок, було 135 возів, 275 коней, 28 волів, 366 голів рогатої худоби та ін.. лікарні в Захарівці не було, возили хворих р Рівне.

Школа була церковно-приходська від 1до 3 класу; був один учитель. Першою вчителькою була Кутузова Марія Терентіївна. А пізніше Левицька Євдокія Самсонівна. Коли учні закінчували 3 клас йшли в Іванівку або Воронівку на екзамени, які здавались усно. Видавалось свідоцтво,а до нього священна книга Євангеліє.

В 20 роках, коли було проголошено Радянську владу, в Захарівці було відкрито 7-річну школу, класи якої знаходились в звичайних хатах.

В 30 роки було збудована школа, приміщення якої до цього часу не збереглось. В повоєнні роки, у зв’язку з тим, що кількість дітей зросла, школу було переведено на десятирічний термін навчання. Після чого кількість учнів різко підвищилась. З сусідніх сіл(Михайлівка(нині Далеке), Капітонова,Чабанка, Груша, Стоянова(вже всіх немає) та ін.), де існували лише початкові школи діти продовжували навчання в Захарівській. Знову були пристосовані до навчання звичайні хати які були поруч.

А вже на початку 70-х років було побудовано більш сучасне двоповерхове приміщення. 1 вересня 1971 року діти вже пішли до нової школи, а 30 вересня 1972 року нашій школі було присвоєно звання Івана Кіндратовича Стеценка, героя громадянської війни. На території шкільного подвір’я було пере поховано останки Івана Стеценка, а на місці поховання було встановлено меморіальний пам’ятник.

Сьогодні наша школа налічує 100 учнів, 16 педагогів, з яких 8 мають вищу категорію, 6 звання старший вчитель.

/Files/images/Рисунок1.jpg

http://istorischool.blogspot.com - Блог історії Захарівської ЗШ І - ІІІ ступенів

Кiлькiсть переглядiв: 119

Коментарi

  • Юлія

    2013-02-04 20:04:20

    Гарна...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.